Для операційних систем на базі Linux написано величезну кількість програм. Незважаючи на це, іноді виникає необхідність проводити запуск Windows програм під Linux. В основному, це стосується ігор і деяких спеціалізованих програм, аналоги яких у Linux відсутні. Крім того, деякі користувачі, переходячи з Windows на Linux, вже звикли до певного набору програмного забезпечення та бажають його використовувати у подальшому. В цьому випадку краще все ж знайти аналогічні програми для Linux і освоїти їх, оскільки в рідній операційній системі програми працюють зазвичай краще і стабільніше. Тому рекомендуємо запускати програми Windows під Linux тільки після того, як ви переконаєтеся, що аналогів потрібних програм під Linux немає, або вони вам не підходять.

Запустити програму, написану для Windows в Linux, можна кількома способами: з використанням Wine і продуктів на його основі, з допомогою віртуальних машин і емуляторів: VirtualBox, VMware, Parallels Workstation, QEMU. Теоретично ще є можливість портування програм з Windows на Linux при наявності вихідного коду і навичок програмування, але цей варіант ми тут розглядати не будемо.

Програми під Wine зазвичай працюють швидше, ніж у віртуальних машинах. Це особливо актуально для сучасних 3D ігор. Wine не вимагає установки операційної системи і дозволяє швидко змінювати версію системи, бібліотек та інші параметри. Запускати програми можна безпосередньо в середовищі Linux. З іншого боку, для налаштування Wine все одно доведеться витратити якийсь час і, можливо, неодноразово при запуску окремих програм та ігор. У віртуальних машинах запускаються оригінальні версії Windows і інші операційні системи, які потрібно попередньо встановити і налаштувати. Системі виділяються певні ресурси комп’ютера, емулюється стандартне обладнання. Перед виконанням програми потрібно попередньо запустити емулятор і завантажити операційну систему, на що потрібен додатковий час. Слід зазначити, що деякі програми мають захист від запуску під віртуальними машинами.

Установка Wine

Ми розглянемо установку Wine на Ubuntu і систем на її базі (Linux Mint, Kubuntu тощо).Користувачі інших операційних систем можуть Wine скачати і прочитати інструкції по установці тут: http://www.winehq.org/download/

Відкриваємо термінал комбінацією клавіш Ctrl+Alt+T. Додаємо репозиторій з Wine командою:

sudo add-apt-repository ppa:ubuntu-wine/ppa

Вводимо пароль адміністратора. В процесі установки потрібно буде натиснути клавішу «Enter».

Якщо ви будете робити апгрейд системи, наприклад, оновлювати Ubuntu 13.10 до Ubuntu 14.04, то доведеться повторити вищезазначену операцію після апгрейда, оскільки в процесі оновлення нестандартні репозиторії видаляються.

Після додавання репозиторію оновлюємо інформацію про пакети:

sudo apt-get update

Тепер можна встановити Wine командою:

sudo apt-get install wine1.7

Встановиться остання, на момент написання статті, тестова версія програми. Для установки старої, але більш стабільною версією потрібно виконати команду:

sudo apt-get install wine1.6

Можливо, коли ви будете читати цю статтю, вже з’являться нові версії, тоді замість wine1.6 або wine1.7, треба буде встановлювати wine1.8 або wine1.9. Номер поточної версії зазначено на офіційному сайті Wine: http://www.winehq.org

Хоча можна і не вказувати версію при установці, версія Wine в цьому випадку буде залежати від версії операційної системи:

sudo apt-get install wine

Перевірити, яка версія встановилася, можна за допомогою команди:

wine –version

 

Параметри Wine

Після установки необхідно налаштувати програму командою:

winecfg

Рис. 1. Вікно налаштувань winecfg

Це команда створить в домашній директорії користувача каталог .wine, де будуть знаходитися системні файли з налаштуваннями — аналог реєстру Windows і drive_c — каталог для додатків Windows. З допомогою winecfg можна вибрати версії Windows за замовчуванням і для окремих додатків, версії бібліотек, налаштувати графіку і звук, інтеграцію з робочим столом, вибрати диски, з яких дозволений запуск Windows-програм.

А редагувати реєстру можна за допомогою звичної команди:

regedit

Рис. 2. Вікно regedit під Wine

Після такої первісної налаштування, вже можна буде встановлювати і запускати програми за допомогою Wine. Але багато програми працювати не зможуть, оскільки вимагають певних бібліотек, шрифтів і т. д., які доведеться встановити окремо. Для цього скористаємося програмою winetricks, яка входить в стандартний пакет програм Wine. Winetricks крім шрифтів і бібліотек дозволяє також встановлювати популярні програми та ігри і виробляти налаштування Wine.

Спробуємо встановити Internet Explorer 7 за допомогою winetricks, для цього наберемо в терміналі:

winetricks ie7

Почекаємо деякий час, поки скачаются необхідні файли і запуститься програма-інсталятор, натиснемо кнопку «Next» і почекаємо закінчення установки. Для подальшого запуску Internet Explorer потрібно буде виконати команду:

wine ‘C:\Program Files\Internet Explorer\iexplore’

Але краще запускати програми з рідної каталогу. Переходимо в каталог (якщо в імені файлу є пробіл, то перед ним треба ставити зворотний слеш «\»):

cd ~/.wine/drive_c/Program\ Files/Internet\ Explorer/

І запускаємо програму:

wine iexplore.exe

Щоб не набирати ці команди кожен раз, можна створити простий скрипт. Переходимо в домашній каталог:

cd

Створюємо файл ie.sh за допомогою редактора nano:

nano ie.sh

Вставляємо в файл рядки:

cd ~/.wine/drive_c/Program\ Files/Internet\ Explorer/ wine iexplore.exe

Зберігаємо файл — Ctrl+O і виходимо з редактора — Ctrl+X. Робимо файл виконуваним:

chmod +x ie.sh

Тепер для запуску ie достатньо набрати:

~/ie.sh

А можна скопіювати файл на робочий стіл і запускати його з допомогою мишки:

cp ie.sh ~/Desktop/

Встановлення програми з CD або DVD може бути виконана за допомогою такої команди:

wine start ‘D:\setup.exe’

Аналогічним чином можна встановити інші програми і бібліотеки. Також можна скористатися графічним інтерфейсом програми, набравши winetricks без параметрів. Потім вибрати «Select the default wineprefix».

Рис. 3. Основне вікно winetricks

Далі обираємо дію, яке будемо виробляти, наприклад, установку бібліотеки (Install a Windows DLL or component):

Рис. 4. Вибір дії winetricks

І відмічаємо галочками бібліотеки, які необхідно встановити. Можна зробити те ж саме і за допомогою командного рядка, наприклад:

winetricks d3dx9 dotnet20

Таким чином, ми встановимо відразу два компоненти: d3dx9 і dotnet20. Щоб у програмах коректно відображалися популярні шрифти, встановимо їх:

winetricks allfonts

З бібліотеками трохи складніше. Різні програми можуть зажадати окремих параметрів, визначених версій Windows і бібліотек. Для цього можна створити кілька конфігурацій Wine, вказуючи каталог з налаштуваннями за допомогою змінної оточення WINEPREFIX. За замовчуванням WINEPREFIX=~/.wine Для створення нових налаштувань у каталозі ~/.wine2 наберемо:

WINEPREFIX=~/.wine2 winecfg

Таким чином, можна створити будь-яку кількість конфігурацій. Для настройки і установки шрифтів і бібліотек наберемо:

WINEPREFIX=~/.wine2 winetricks

Для запуску встановленої програми:

WINEPREFIX=~/.wine2 ‘С:/путь/к/программе/программа.ехе’

Завершити виконання програми, можна за допомогою команди:

killall -9 программа.ехе

А щоб завершити роботу програм, запущених під Wine, потрібно набрати:

wineserver -k

Для видалення налаштувань і всіх програм у префіксі ~/.wine2 потрібно просто видалити каталог:

rm -r ~/.wine2

Точно також можна видалити і основний каталог Wine:

rm -r ~/.wine

Будьте уважні, при цьому втрачається також всі додатки Windows, які встановлені у цей каталог!

winefile — запуск файлового менеджера, з допомогою якого можна запускати Windows-програми, копіювати і видаляти файли і т. д. Дізнатися, які програми та ігри запускаються під Wine і як виробляти настройки під конкретні програми можна на сайті: http://appdb.winehq.org/ Сайт англомовний. Для пошуку додатків потрібно вибрати в меню «Browse Apps» і ввести в полі «Name» назва програми. Версії програм, які запускаються і працюють без помилок або з несуттєвими проблемами, мають рейтинг «Platinum» або «Gold». Якщо програма взагалі не працює, то їй присвоюється рейтинг «Garbage».

 

PlayOnLinux

PlayOnLinux — це програма, яка значно спрощує установку і налаштування Windows-додатків для запуску під Wine. Вона автоматично викачує з інтернету і встановлює всі необхідні компоненти для запуску конкретних програм, а також і самі програми, якщо вони розповсюджуються безкоштовно через інтернет. В іншому випадку, знадобиться інсталяційний диск з програмою. Встановлюємо програму будь-яким способом, наприклад в Ubuntu командою:

sudo apt-get install playonlinux

і запускаємо її:

playonlinux

Користуватися програмою дуже просто. Натискаємо кнопку «Установка».

Рис. 5. Основне вікно PlayOnLinux

Вибираємо програму, яку потрібно встановити. Якщо ви не знайшли потрібну програму у вікні вибору, можна спробувати натиснути «Встановити програму, відсутній у списку внизу вікна.

Рис. 6. Вікно вибору програми PlayOnLinux

Залишиться кілька разів натиснути кнопку «Далі», а в деяких випадках вибрати конфігурацію програми. Після установки ярлики програм з’являться в основному вікні PlayOnLinux, звідки їх можна буде запустити подвійним кліком, або натисканням на кнопку «Запуск». Також можна буде створити ярлики програм Windows на робочому столі за допомогою кнопки «Ярлик».

Рис. 7. Основне вікно PlayOnLinux з встановленою Windows-програмою FireFox

Інші програми на базі Wine

Існують також платні програмні продукти на базі Wine. CrossOver дозволяє запускати під Linux різні версії Microsoft Office, Adobe Photoshop і безліч інших програм та ігор. [email protected] націлений в основному на підтримку популярних програм для бізнесу: 1С:Підприємство, КонсультантПлюс, ГАРАНТ та інших. Ознайомитися з цими програмами можна на офіційних сайтах: http://www.codeweavers.com/products/ http://etersoft.ru/products/wine

 

VirtualBox

VirtualBox — одна з найпопулярніших програм для віртуалізації, яка дозволяє запускати різні операційні системи одночасно на одному комп’ютері. Встановлення VirtualBox в Ubuntu можна виконати стандартним способом, набравши в терміналі:

sudo apt-get update

sudo apt-get install dkms

sudo apt-get install virtualbox

dkms здійснює підтримку динамічних модулів ядра (vboxdrv, vboxnetflt, vboxnetadp), які необхідні для роботи VirtualBox. В інших версіях Linux для установки використовуються відповідні команди (yum, urpmi тощо), також можна використовувати інсталяційний файл або зібрати програму з вихідного коду. Докладніше дивіться у статті «Як встановлювати програми в Linux».

Завантажити VirtualBox для різних операційних систем можна тут: https://www.virtualbox.org/wiki/Downloads. Після закінчення установки додамо користувача в групу vboxusers, замість username необхідно вказати коректне ім’я користувача, під яким буде працювати VirtualBox:

sudo usermod -a -G vboxusers username

Тепер можна запустити програму через меню, або набравши в терміналі:

virtualbox

Рис. 8. Менеджер VirtualBox з вже встановленими операційними системами

Тепер поставимо операційну систему, для цього потрібно мати інсталяційний диск або його образ. Натиснемо кнопку «Створити», запуститься майстер створення нової віртуальної машини:

Рис. 9. Майстер створення нової віртуальної машини

Натиснемо кнопку «Вперед», введемо ім’я віртуальної машини, наприклад «Windows XP», а нижче виберемо відповідні тип і версію операційної системи:

Рис. 10. Вибір версії операційної системи

Ми вибрали Windows XP, оскільки вона менш вимоглива до ресурсів комп’ютера, займає менше місця, швидше завантажується. Але підтримка цієї системи вже офіційно припинена. Природно, можна встановити і інші версії Windows, що підтримує VirtualBox: Windows Server 2003, Windows Vista, Windows Server 2008, Windows 7, Windows 8, Windows Server 2012. Далі вибираємо обсяг ОЗУ, яке буде виділено віртуальній машині:

Рис. 11. Вибір обсягу пам’яті

Вибір залежить від версії ОС, обсягу фізичної пам’яті, планованих завдань, кількості запускаються одночасно гостьових систем. В залежності від версії операційної системи, VirtualBox буде пропонувати різні параметри за замовчуванням, але вони, як правило, мінімальні, бажано їх збільшити. У будь-якому випадку, для нормальної роботи сучасних операційних систем необхідно не менше 1-2 Гігабайт ОЗУ (для Windows XP досить 512 Мбайт) і ще необхідно залишити пам’ять основний хост-системі. Далі створюємо новий віртуальний жорсткий диск або вибираємо вже створені раніше.

Рис. 12. Віртуальний жорсткий диск

На наступному вікні вибираємо тип диска, за замовчуванням стандартний VDI.

Рис. 13. Вибір типу диска

Далі вказуємо, що наш диск буде динамічний, це дозволяє заощадити дисковий простір фізичного носія.

Рис. 14. Вибір атрибутів віртуального диска

Вказуємо розмір диска, розташування залишаємо за замовчуванням (диск буде розташовуватися в папці ~/VirtualBox VMs/Ім’я системи.

Рис. 15. Вибір розташування та розміру віртуального диска

Залишилося натиснути кнопку «Створити».

Рис. 16. Останній етап створення нової віртуальної машини

Віртуальна машини створена. Вибираємо її в менеджері VirtualBox і натискаємо кнопку «Властивості».

Рис. 17. Вибір системи

Тут можна детально налаштувати створену виртуальною машину. В першу чергу, необхідно вказати диск, з якого будемо ставити систему. Для цього зліва натискаємо «Носії», вибираємо порожній диск, праворуч натискаємо на іконку диска і вказуємо образ дистрибутиву, або ставимо галочку «Живий CD/DVD» і вставляємо фізичний диск.

Рис. 18. Вибір інсталяційного диска

Далі переходимо на вкладку «Система → Материнська плата», перевіряємо порядок завантаження, CD/DVD-ROM повинен бути вище жорсткого диска. Якщо це не так, змінюємо порядок завантаження стрілками.

Рис. 19. Налаштування системи

Якщо важлива швидкість роботи з графікою, переходимо на вкладку «Дисплей», збільшуємо обсяг відеопам’яті і вмикаємо прискорення.

Рис. 20. Настроювання параметрів дисплея

Переходимо назад в VirtualBox Менеджер і натискаємо кнопку «Старт». Далі виробляємо установку системи, як зазвичай. Після установки гостьової системи, завантажуємо її у меню «Пристрої» вибираємо «Встановити доповнення гостьової ОС». Замість цього можна натиснути комбінацію клавіш правий Ctrl+D. Після установки доповнень система буде готова до роботи.

Рис. 21. Встановлена і готова до роботи система Windows XP в VirtualBox

Завантаження гостьової операційної системи після запуску VirtualBox здійснюється кнопкою «Старт». Перемикання вказівника мишки між основною і гостьовою системою здійснюється автоматично, але можна перемкнути примусово за допомогою кнопки правий Ctrl (Host key — можна змінити в налаштуваннях) і правий Ctrl+I. Ця ж кнопка в поєднанні з різними клавішами служить для виконання ряду функцій:

Host key+F перемикання в повноекранний режим і назад.

Host key+Del — замінює комбінацію Ctrl+Alt+Del.

Host key+I — відключити інтеграцію мишки.

Host key+З — перемикання в режим масштабування, в якому можна задати довільний розмір вікна, повернення в стандартний режим відбувається з допомогою тієї ж комбінації клавіш.

Host key+D — установка доповнень гостьової операційної системи.

Host key+T — зробити знімок, зберегти стан ОС. Відновити систему з збереженого стану можна буде в основному вікні менеджера VirtualBox, натиснувши на кнопку «Знімки». Дуже зручна функція для боротьби з вірусами, тестування і налагодження програм, які можуть пошкодити систему. Завжди можна зробити відкат системи в стабільний стан.

Host key+S — відкрити вікно налаштувань.

Host key+R — перезавантажити систему.

Host key+Q — закрити віртуальну машину (вийти з системи).

Джерело: http://superfly.org.ua/